Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 березня 2020 року
у справі № 824/12/17-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо правомірності проведення камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних
Фабула справи: ТОВ «Снектрейд-2013» звернулось з позовом до об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ОДПІ ГУ ДФС) про скасування податкових повідомлень-рішень ОДПІ ГУ ДФС.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Снектрейд-2013» вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень ст.ст. 75, 120-1, п. 3 «Прикінцевих положень» та окремих положень Розділу ХХ ПК України щодо проведення перевірок (зокрема, камеральних перевірок) суб'єктів господарювання та дії мораторію на їх проведення, а також того, що камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в свою чергу, термін реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
Правова позиція Верховного Суду: камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.
А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
З аналізу вищезазначених норм, зокрема і п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, вбачається, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом.
На користь такого висновку свідчить і мета, з якою був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», а саме зменшення адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів грн, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків. Разом із тим, проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження та не заважає нормальному перебігу їх господарської діяльності.
Слід зазначити, що об`єктом камеральної перевірки є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки відповідач встановив порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що і стало підставою для накладення штрафу.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена ст.ст. 120, 120-1, 120-2 ПК України.
Висновки: предметом камеральної перевірки, у розумінні пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року та з урахуванням внесених змін, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, що свідчить про змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року пп. 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Ключові слова: види податкових перевірок, законність здійснення податкового контролю, порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, подання платником податку уточнюючого розрахунку
