Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 лютого 2020 року
у справі № 812/1281/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску, за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченим спеціальним законом способом виконання такого обов`язку
Фабула справи: ПАТ «Луганськгаз» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також зобов`язати відповідача зарахувати платежі згідно з платіжними дорученнями в рахунок сплати ПАТ «Луганськгаз» єдиного внеску за вересень-грудень 2016 року.
Окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову ПАТ «Луганськгаз».
Мотивація касаційної скарги: ПАТ «Луганськгаз» зазначив, що ТОВ «Луганськгаз Збут», перераховуючи єдиний внесок, діяло як повірений від імені ПАТ «Луганськгаз», а не як самостійний платник; обов`язок ПАТ «Луганськгаз» зі сплати такого внеску йому не передавався, а отже при здійсненні платежів вимоги ч. 9 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не порушено.
Правова позиція Верховного Суду: Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який є спеціальним, покладає на позивача як платника єдиного внеску безумовний, пріоритетний (ч. 12 ст. 9) обов`язок зі сплати єдиного внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (ч. 5 ст. 9) з його банківського рахунку (ч. 7 ст. 9).
Водночас у ході судового процесу у справі встановлені обставини, які унеможливлюють виконання позивачем зазначеного обов`язку (арешт коштів ПАТ «Луганськгаз») у спосіб, визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.
Суд враховує, що спірні правовідносини щодо збору (справляння) єдиного внеску, за своєю суттю є публічно-правовими. При цьому Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не врегульовано випадки наявності обставин, що виключають (унеможливлюють) виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску.
Тобто у спеціальному законі, виключно яким визначається порядок сплати єдиного внеску (ч. 2 ст. 2), наявні прогалини щодо порядку виконання встановленого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов`язку.
Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов`язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (ст. 3), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 1).
За встановлених обставин у справі колегія суддів виходить також із того, що ПАТ «Луганськгаз» мало на меті виконання покладеного на нього безумовного та пріоритетного (ч. 12 ст. 9) обов`язку зі сплати єдиного внеску, а тому здійснювало пошук шляхів виконання цього обов`язку з тим, щоб забезпечити відповідний страховий стаж своїх працівників.
Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог ч. 9 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Висновки: у випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску, за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Ключові слова: податкові спори, виконання обов’язків платником податків, сплата ЄСВ
