Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 жовтня 2020 року
у справі № 748/72/20
Цивільна юрисдикція
Щодо умов та підстав застосування ст. 1280 ЦК України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, територіальної громади в особі селищної ради, третя особа - ОСОБА_4, про визнання права власності.
Позивач просив суд визнати за ним право власності на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, зазначивши, що у 2016 році районний суд визнав за двома з трьох спадкоємців по 1/5 частині спірного будинку, а в задоволенні позову третього відмовив через пропуск ним строку позовної давності.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, визнав за позивачем право власності на 2/5 частини будинку, а саме: на 1/5 частину – як спадкоємця за заповітом після смерті матері та на 1/5 частину – як колишнього члена колгоспного двору.
Суди дійшли висновку, що позивач просить перерозподілити частку ще одного члена колгоспного двору, не наводячи для цього жодних правових підстав.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив попередні судові рішення без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини 2 і 3 ст. 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.
Зазначене в касаційній скарзі посилання про те, що суди залишили 1/5 частину будинку нерозподіленою, є правильним. Проте позивач не вказав правових підстав для перерозподілу цієї частини у праві власності й безпідставно вважає, що вона має належати лише йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України з урахуванням преюдиційності рішення суду щодо відмови в задоволені позову одного з членів сім’ї 1/5 частина будинку підлягає перерозподілу, проте не лише позивачеві, а між усіма співвласниками, які прийняли спадщину.
Однак для застосування згаданої статті, на яку позивач не послався, потрібні визначені нею умови й підстави.
ВИСНОВКИ: для застосування ст. 1280 ЦК України потрібні визначені нею умови й підстави для застосування. Зокрема, перерозподіл стосується спадщини, яка вже розподілена між спадкоємцями в натурі, тобто коли спадкові відносини припинилися. Важливим для застосування ст. 1280 ЦК України є визначення моменту здійснення первинного розподілу спадщини, яким є видача нотаріусом відповідним спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину та проведення державним реєстратором реєстрації прав на нерухоме майно. Крім того, у цій статті визначено лише одну підставу перерозподілу спадщини – прийняття її іншими спадкоємцями.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок перерозподілу спадщини, право на спадкування, підстави визнання права власності, способи захисту цивільних прав
