Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 листопада 2025 року
у справі № 2-2594/2006
Цивільна юрисдикція
Щодо недопустимості процесуального правонаступництва у справах про скасування усиновлення
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей міської ради, про скасування усиновлення.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Ухвалою апеляційного суду визнано неповажними наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення
ОЦІНКА СУДУ
Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Для настання процесуального правонаступництва потрібно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника.
Процесуальне правонаступництво (стаття 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальних правовідносинах її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку із вибуттям особи зі спірних матеріальних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Разом з цим, у статті 1219 ЦК України визначено перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини, у пункті 1 частини першої якої вказано, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права.
Скасування усиновлення припиняє особисті та майнові права й обов`язки між дитиною та її усиновлювачами та відновлює особисті та майнові права й обов`язки між дитиною та її батьками чи родичами за походженням.
ВИСНОВКИ: оскільки скасування усиновлення є особистим майновим правом, яке відповідно до пункту 1 частини першої статті 1219 ЦК України не входить до складу спадщини, спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: наслідки скасування усиновлення, порядок спадкування, підстави процесуального правонаступництва