Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 травня 2026 року
у справі № 753/5734/23[2]
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості поновлення батьківських прав у випадку, якщо дитина-громадянин України, яка проживає за кордоном України, була там усиновлена іноземцем
ФАБУЛА СПРАВИ
Сторонами спору є батько та мати дитини - громадяни України та Республіки Білорусі відповідно. У 2005 році вони одружилися, а у 2008 році у них в Україні народився син. У 2013 році суд розірвав їхній шлюб, і того ж року мати одружилася з громадянином Французької Республіки. У 2014 році суд визначив місце проживання дитини з матір'ю, а у 2015 році - визначив, що батько має право спілкуватися із сином двічі на місяць у присутності матері, зобов`язав її не чинити позивачеві перешкоди у спілкуванні з дитиною (за твердженням батька, з того часу рішення про його участь у вихованні сина через перешкоди з боку матері було примусово виконане лише двічі).
У 2017 році у справі за позовом матері апеляційний суд на підставі доказів, датованих після рішення суду про розірвання шлюбу сторін, позбавив батька батьківських прав. Вказав, зокрема, що згідно з висновком експерта стосовно сина були прояви психологічного насильства батька, психологічні особливості якого та його виховні навички негативно вплинули на емоційний стан, психічний розвиток і загальний стан здоров'я дитини, а за умов продовження її спілкування з батьком поведінка останнього може негативно вплинути на психічне здоров'я та подальший розвиток сина. У 2018 році Верховний Суд залишив це рішення без змін.
Починаючи із 2018 року, батько вживав заходи для поновлення його у батьківських правах. Зокрема, до 2023 року пройшов комплексні психокорекційні заходи, здобув позитивний досвід у вихованні двох доньок від другого шлюбу, отримав позитивні характеристики, висновок органу опіки та піклування про доцільність поновлення у батьківських права, неодноразово вживав заходи для з`ясування долі сина, подаючи запити до органів влади України та Республіки Білорусі.
У 2023 році батько звернувся до суду з вимогою поновити його батьківські права щодо дитини. Стверджував, що він усунув обставини, які стали підставою для позбавлення його батьківських прав, дозволу на усиновлення громадянином Французької Республіки сина, який народився в Україні, повноважний державний орган України не надавав, і що з огляду на це важливо відновити сімейний зв'язок батька із дитиною.
Суди першої й апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову батька
ОЦІНКА СУДУ
За змістом частини першої статті 169 СК України батьки дитини чи один із них можуть заявити позов про поновлення батьківських прав незалежно від того, чи є усиновленою їхня дитина (з огляду на таємницю усиновлення про цей факт на момент звернення до суду зі вказаним позовом вони можуть і не знати). Однак відповідно до частини другої зазначеної статті суд має відмовити у задоволенні такого позову, якщо дитина була усиновлена, і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
Оскільки за змістом абзацу третього частини першої статті 282 СК України усиновлення сина чоловіком відповідачки у Французькій Республіці не є дійсним в Україні, припис частини другої статті 169 СК України незастосовний у спірних правовідносинах для відмови позивачеві у задоволенні позову. Протилежні висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування цього припису є помилковими.
ВИСНОВКИ: припис частини другої статті 169 СК України слід інтерпретувати у системному зв'язку із приписом абзацу третього статті 282 СК України, якщо дитина-громадянин України, яка проживає за кордоном України, була там усиновлена іноземцем. У такому випадку поновлення батьківських прав неможливе, якщо така дитина була усиновлена за кордоном іноземцем, це усиновлення є дійсним в Україні, і воно не було скасоване або не було визнане недійсним судом у державі усиновлення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав батьків, принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини, спори з іноземним елементом, процедура усиновлення
