Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 травня 2026 року
у справі № 753/5734/23[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо значення можливого набуття дитиною громадянства іншої держави при застосування правил усиновлення за кордоном громадян України іноземцями
ФАБУЛА СПРАВИ
Сторонами спору є батько та мати дитини - громадяни України та Республіки Білорусі відповідно. У 2005 році вони одружилися, а у 2008 році у них в Україні народився син. У 2013 році суд розірвав їхній шлюб, і того ж року мати одружилася з громадянином Французької Республіки. У 2014 році суд визначив місце проживання дитини з матір`ю, а у 2015 році - визначив, що батько має право спілкуватися із сином двічі на місяць у присутності матері, зобов`язав її не чинити позивачеві перешкоди у спілкуванні з дитиною (за твердженням батька, з того часу рішення про його участь у вихованні сина через перешкоди з боку матері було примусово виконане лише двічі).
У 2017 році у справі за позовом матері апеляційний суд на підставі доказів, датованих після рішення суду про розірвання шлюбу сторін, позбавив батька батьківських прав. Вказав, зокрема, що згідно з висновком експерта стосовно сина були прояви психологічного насильства батька, психологічні особливості якого та його виховні навички негативно вплинули на емоційний стан, психічний розвиток і загальний стан здоров`я дитини, а за умов продовження її спілкування з батьком поведінка останнього може негативно вплинути на психічне здоров`я та подальший розвиток сина. У 2018 році Верховний Суд залишив це рішення без змін.
Починаючи із 2018 року, батько вживав заходи для поновлення його у батьківських правах. Зокрема, до 2023 року пройшов комплексні психокорекційні заходи, здобув позитивний досвід у вихованні двох доньок від другого шлюбу, отримав позитивні характеристики, висновок органу опіки та піклування про доцільність поновлення у батьківських права, неодноразово вживав заходи для з`ясування долі сина, подаючи запити до органів влади України та Республіки Білорусі.
У 2023 році батько звернувся до суду з вимогою поновити його батьківські права щодо дитини. Стверджував, що він усунув обставини, які стали підставою для позбавлення його батьківських прав, дозволу на усиновлення громадянином Французької Республіки сина, який народився в Україні, повноважний державний орган України не надавав, і що з огляду на це важливо відновити сімейний зв`язок батька із дитиною.
Суди першої й апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову батька
ОЦІНКА СУДУ
З огляду на те, що дитина є громадянином України, порядок її усиновлення іноземцем на території іншої держави мав відповідати вимогам статті 282 СК України.
За змістом абзаців другого та третього частини першої цієї статті дійсним в Україні є лише те усиновлення іноземцем в іншій державі, де проживає усиновлювана дитина-громадянин України, на яке попередньо, тобто до оформлення усиновлення, надав дозвіл центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей.
Інакше кажучи, зазначені приписи передбачають умову визнання в Україні дійсності усиновлення дитини-громадянина України усиновлювачем-іноземцем. Цією умовою є наявність дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За відсутності вказаного дозволу усиновлення не може бути визнане дійсним в Україні, але може бути дійсним у державі усиновлення (зокрема, у Французькій Республіці), якщо воно було проведене у тій державі відповідно до її законів і міжнародних договорів.
Для застосування припису абзацу третього частини першої статті 282 СК України не має юридичного значення, чи перебувала дитина-громадянин України на час її усиновлення за межами України на консульському обліку у відповідній дипломатичній установі України за кордоном.
ВИСНОВКИ: можливе набуття дитиною громадянства іншої держави (добровільно чи примусово) незалежно від інформування про це органів влади України не може бути підставою для обходу встановлених у законодавстві України правил усиновлення за кордоном громадян України іноземцями і не впливає на застосування абзаців другого та третього частини першої статті 282 СК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав батьків, принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини, спори з іноземним елементом, процедура усиновлення
