Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 липня 2021 року
у справі № 645/4298/19
Цивільна юрисдикція
Щодо підстави для відмови у відкритті провадження у справах про розірвання шлюбу про встановлення опіки над дитиною, яка також проживає на території іноземної держави
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Департаменту служб у справах дітей міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю.
Ухвалою суду першої інстанції у відкритті провадження у справі відмовлено.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суди України відповідно до вимог статей 2, 497 ЦПК України повинні керуватися нормами Закону України «Про міжнародне приватне право» та нормами відповідних міжнародних договорів.
Положеннями статей 60, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу. Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
За змістом статті 66 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв`язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.
Частиною першою статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
При цьому, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що передбачено частиною другою статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право», а також пунктом 3 частини першої статті 186 ЦПК України (принцип lis alibi pendens).
Статтею 29 ЦПК України встановлено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
ВИСНОВКИ: встановивши, що сторони проживають на території Республіки Сінгапур та ураховуючи те, що в суді Республіки Сінгапур на розгляді перебувають справи про розірвання шлюбу про встановлення опіки над дитиною, яка також проживає на території Республіки Сінгапур, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки компетентним судом з розгляду сімейних справ між сторонами є Суд в сімейних справах Республіки Сінгапур, який вирішує спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: провадження з іноземним елементом, припинення шлюбних відносин, наслідки тотожності позовів, захист прав дитини
