Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 травня 2026 року
у справі № 646/8824/19
Цивільна юрисдикція
Щодо неможливості самостійного визначення сторонами підсудності спору, який виник з договірних відносин, якщо така підсудність врегульована міжнародним договором
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «TREASUPER» (TREASUPER s.r.o) про стягнення заборгованості за договором позики.
ТОВ «TREASURER» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсною частини правочину.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «TREASURER» відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано і провадження у справі закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що справа не підлягає розгляду в судах України, оскільки згідно з пунктом 5 статті 48 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах її підсудність визначена судам Чеської Республіки.
Крім того суд зазначив, що укладений сторонами договір позики має фіктивний характер і прикриває інший правочин - перерахування вкладу товариству його учасником. Оскільки позивач був учасником ТОВ «TREASURER», а перераховану ним суму коштів за договором позики слід вважати вкладом учасника товариства, спір є корпоративним і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
ОЦІНКА СУДУ
Суди встановили, що 20 травня 2015 року ОСОБА_1 і ТОВ «ТREASURER» в особі директора уклали договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у власність ТОВ «TREASURER» грошові кошти в розмірі 14 962 000,00 чеських крон.
У пункті 6.2 договору сторони погодили, що в разі якщо сторони в результаті переговорів не змогли досягти взаємної згоди щодо розбіжностей, що виникли, а також у разі якщо одна зі сторін ухиляється від проведення переговорів, спір підлягає розгляду в Червонозаводському районному суді міста Харкова, за місцем проживання ОСОБА_1, із застосуванням чинного законодавства України.
ТОВ «ТREASURER» є іноземною юридичною особою, яка зареєстрована на території Чеської Республіки.
Тобто норми чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, мають пріоритет у разі їх колізії з національним законодавством.
У пункті 5 статті 48 Договору про правову допомогу передбачено, що справи з вирішення спорів, що виникають з договірних відносин, є компетентним вирішувати орган юстиції тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання, перебування чи знаходження відповідач або знаходиться спірне нерухоме майно.
Отже, враховуючи вказані положення Договору про правову допомогу, у спірних правовідносинах компетентним судом є той орган країни, на території якого має місце проживання, перебування чи знаходження відповідач. У цьому випадку - суд Чеської Республіки, оскільки місцем знаходження відповідача є територія Чеської Республіки.
Таким чином, установивши, що ця справа не підсудна суду України, суд апеляційної інстанції правильно закрив провадження у справі.
Разом з тим висновки суду апеляційної інстанції про удаваність договору позики і корпоративний характер спірних правовідносин колегія суддів вважає помилковими, оскільки справа в силу вимог закону не підсудна судам України, а тому суд не мав повноважень надавати оцінку дійсності укладеного сторонами правочину і з’ясовувати справжню природу правовідносин, які між ними виникли.
ВИСНОВКИ: пунктом 1 статті 48 Договору про правову допомогу визначено право учасників за їх згодою обирати законодавство, яким регулюються договірні правовідносини, а не встановлювати підсудність спорів за згодою сторін, як вважає позивач.
Водночас визначення виключної підсудності врегульовано саме пунктом 5 статті 48 Договору про правову допомогу, згідно з яким справи у спорах, які виникають з договірних відносин, підсудні саме компетентним органам юстиції тієї сторони міжнародного договору, на території якого проживає, перебуває чи знаходиться відповідач, і не передбачає право сторін при укладенні між собою договору самостійно визначати у ньому підсудність вирішення спору.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори з іноземним елементом, договірна підсудність, міжнародні договори України, підсудність спорів з договірних відносин