Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Ухвалою
від 04 листопада 2025 року
у справі № 604/773/24
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку розгляду скарги в межах судового контролю за виконанням судових рішень боржником, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство
ФАБУЛА СПРАВИ
ФГ «Золотий жайвір» звернулося до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця відділу ДВС міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні скарги ФГ «Золотий жайвір» відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» за загальним правилом виконавець зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
За змістом частин першої, другої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Приписами частини третьої цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абзац перший частини п`ятої статті 41 КУзПБ).
За визначенням статті 1 КУзПБ:
- конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
- поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, за змістом відповідних положень статей 1, 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на вимоги кредиторів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, тобто на вимоги конкурсних кредиторів, та не розповсюджується на вимоги, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто на вимоги поточних кредиторів.
ВИСНОВКИ: відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що вимоги з примусового виконання виконавчого листа з ФГ на користь ОСОБА_3 витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в є поточними кредиторськими вимогами, оскільки виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ, тому виконавчі дії у виконавчому провадженні не підлягали зупиненню, оскільки на вимоги стягувача ОСОБА_3 не поширювалась дія мораторію, запровадженого господарським судом про банкрутство ФГ.
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про те, що дії державного виконавця відділу ДВС міжрегіонального управління Міністерства юстиції були вчинені нею в рамках відкритого виконавчого провадження, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: цивільна юрисдикція, господарська юрисдикція, оскарження дій виконавця
