Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 травня 2026 року
у справі № 200/14579/13-ц[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності необхідності додатково залучати для представництва інтересів дітей другого з батьків у справі за заявою приватного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти
ФАБУЛА СПРАВИ
Приватний виконавець виконавчого округу області (далі - приватний виконавець) звернувся до суду, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1, орган опіки та піклування в особі адміністрації міської ради, з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти.
Ухвалою суду першої інстанції у задоволенні подання приватного виконавця відмовлено.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано, а подання приватного виконавця залишено без розгляду.
ОЦІНКА СУДУ
Аналіз положень Розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) дає підстави для висновку про те, що учасниками судових проваджень з розгляду питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, є сторони виконавчого провадження (стягувач, боржник), заінтересовані особи та виконавці.
Заінтересованими особами при розгляді подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, є неповнолітні особи, які мають право користування спірним житлом, інтереси яких, як правило, представлять їхні законні представники.
Фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники (частина перша статті 272 ЦК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.
ВИСНОВКИ: у цій справі брав участь законний представник дітей - їх батько, а отже відсутня необхідність додатково залучати для представництва інтересів дітей ще й їх матір.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: судовий контроль, захист прав дитини, представництво інтересів дітей
