Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 лютого 2026 року
у справі № 638/18379/23
Цивільна юрисдикція
Щодо підстав, на яких позивач, в інтересах якого діє прокурор, може оскаржувати в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції про задоволення позову
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі: селищної територіальної громади звернувся з позовом до ОСОБА_1, Фермерського господарства «Кириченко М» про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди.
Заочним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу селищної ради задоволено. Заочне рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1 - 4 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Звертаючись до суду з позовом прокурор зазначав, що окружною прокуратурою селищній раді скеровано лист щодо наявності порушень законодавства, однак жодних заходів, спрямованих на захист та відновлення порушеного права громади вжито не було, а тому згідно вимог статті 131-1 Конституції України, статті 23 ЗУ «Про прокуратуру» прийнято рішення про звернення до суду з цим позовом на захист інтересів держави. Оскільки в позовній заяві не ставиться вимога про визнання незаконним рішення селищної ради, а лише вимога щодо витребування земельної ділянки на користь власника - селищної територіальної громади, представником якої в силу закону є селищна рада, то остання і має бути визначена в якості позивача.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що з апеляційною скаргою до суду звернулася селищна рада - позивач у справі, позовні вимоги якої були задоволені судом першої інстанції.
За таких підстав у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, на користь якого було ухвалено рішення суду першої інстанції, по суті позовних вимог.
ВИСНОВКИ: у разі незгоди з рішенням суду першої інстанції, селищна рада мала право оскаржити наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, недотримання прокурором вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип диспозитивності, право на перегляд судових рішень, підстави процесуального представництва
