Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 березня 2026 року
у справі № 730/1248/25
Цивільна юрисдикція
Щодо представництва лише адвокатом інтересів сторони у справах окремого провадження
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, звернулася із заявою, в якій просила встановити факт родинних відносин.
Ухвалою суду першої інстанції заяву ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, про встановлення факту родинний відносин - повернуто заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява про встановлення факту родинних відносин (факту батьківства) від імені та в інтересах ОСОБА_1 подана її представником ОСОБА_3 як неповноваженою особою, яка не мала права підписувати таку заяву.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу, подану ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, про встановлення юридичного факту - повернуто особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина через представника звернулася із заявою в порядку окремого провадження про встановлення юридичного факту. Справа не відноситься до категорії малозначних. Відповідно представляти інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції може лише адвокат. Надана представником довіреність не свідчить про те, що ОСОБА_3 є адвокатом та має право на зайняття адвокатською діяльністю. Таких документів до апеляційної скарги не додано, вони відсутні і в матеріалах цивільної справи, цих відомостей не зазначено в Єдиному реєстрі адвокатів.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) або (або) через представника.
У пункті 18 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Частиною четвертою статті 131-2 Конституції України визначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визначені судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з частиною другою статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правової допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої та другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Таким чином, у суді апеляційної інстанції представництво від імені заявника в усіх категоріях справ, окрім малозначних справ та справ з трудових спорів, може здійснюватися виключно адвокатом або законним представником.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина шоста статті 19 ЦПК України).
Тобто справи окремого провадження, яке призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення, до категорії малозначних справ не відносяться.
ВИСНОВКИ: оскільки справи окремого провадження про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів не є малозначними, відповідно, представляти інтереси сторони у справі може лише адвокат.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальне представництво, повноваження адвоката, правовий статус представника
