Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 березня 2026 року
у справі № 753/1213/25
Цивільна юрисдикція
Щодо необхідності розмежування випадків, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокурор діє як представник інтересів держави
ФАБУЛА СПРАВИ
Керівник окружної прокуратури міста, який діє в інтересах держави в особі міської ради, звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду першої інстанції заяву прокурора про забезпечення позову задоволено.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог керівника окружної прокуратури міста, який діє в інтересах держави в особі міської ради, відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу, яку від імені заступника керівника обласної прокуратури підписав Кравченко А. Г., на рішення суду першої інстанції повернуто заявникові.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями статті 56 ЦПК України врегульовано питання участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, зокрема звернення прокурора до суду.
Межі повноважень прокурора передбачені як процесуальним законодавством, зокрема нормами ЦПК України, так і нормами Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», наказом Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді».
Повноваження прокурора в цивільному судочинстві регламентовано частиною третьою статті 56 ЦПК України. Так, указаною нормою права передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи (пункт 3 частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідно до частини третьою статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
При цьому прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У такому випадку прокурор виконує функцію представництва інтересів держави.
Крім того, з метою організації діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді Генеральним прокурором прийнято наказ від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді».
У пункті 8 вказаного наказу передбачено, що керівництво прокуратур усіх рівнів у межах компетенції забезпечує ініціювання перегляду судових рішень у цивільних, господарських, адміністративних справах та якісну підготовку апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
ВИСНОВКИ: норми ЦПК України та Закон України «Про прокуратуру» розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокурор діє як представник інтересів держави. Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва, або представництва. У цьому випадку застосуванню підлягають частина перша статті 58 ЦПК України та відповідно частиною третьою статті 9, частиною третьою статті 11 та частиною третьою статті 13 Закону України «Про прокуратуру». У другому випадку прокурор діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини третьої статті 56 ЦПК України та частини третьої статті 24 Закону України «Про прокуратуру».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий статус прокурора, процесуальне представництво, повноваження представника
