Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 червня 2026 року
у справі № 509/4257/18
Цивільна юрисдикція
Щодо умов здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в області (далі - ДАБІ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» про скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності на об'єкт нерухомого майна.
Рішенням районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року у складі судді Бочарова А. І. у задоволенні позову прокурора відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги прокурора задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Судами попередній інстанцій не було перевірено, чи, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області у цій справі, прокурор звертався попередньо до них та чи повідомляв про встановлені порушення, на його думку, прав цих органів, та не була надана відповідна правова оцінка.
Цей обов`язок для суду є обов`язковим і він передбачений частиною п`ятою статті 175 ЦПК України, згідно з якою у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.
Процесуальні і матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбувалося з порушенням встановленого законом порядку.
З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не можуть тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.
ВИСНОВКИ: питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді:
- по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах;
- по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», навівши відповідне обґрунтування цього.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: межі повноважень прокурора, спори у сфері державної реєстрації, підстави процесуального представництва