Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 жовтня 2025 року
у справі № 308/9162/24
Цивільна юрисдикція
Щодо відмови у відкритті провадження у справі про визначення місця проживання дитини з матір'ю, у разі якщо на розгляді іноземного суду перебуває справа за заявою батька про передання неповнолітнього під почергову опіку батьків
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про визначення з нею місця проживання дитини.
Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі. Вважав, що позов не можна розглядати, оскільки спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядає суд у Чеській Республіці.
Апеляційний суд скасував останню та скерував справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Мотивував тим, що предмет позову в справі, яку розглядає суд у Чеській Республіці, стосується встановлення способу спілкування відповідача із сином.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 стверджував, зокрема, що апеляційний суд помилково не звернув увагу на те, що справа «з аналогічним змістом» відкрита в суді іноземної держави.
Правова позиція Верховного Суду: якщо відповідно до положень цього Договору повноваження для розгляду справи мають органи юстиції обох Договірних Сторін, а заява про порушення справи вже була подана одному з органів юстиції однієї Договірної Сторони, то будь-який орган юстиції другої Договірної Сторони не вправі розглядати цю справу. Якщо одну і ту ж справу (між тими самими учасниками, з одного і того ж предмету, з тих самих підстав) було порушено в органах юстиції обох Договірних Сторін, компетенцію котрих встановлює цей Договір, орган юстиції, який порушив справу пізніше, залишає її без розгляду (ст. 21 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, який Україна підписала 28 травня 2001 року та ратифікувала Законом № 2927-III від 10 січня 2002 року; далі - Договір).
Правовідносини батьків і дітей регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина. Компетентним при постановлені рішення відносно правовідносин батьків і дітей є суд тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина (ч.ч. 1, 2 ст. 33 Договору).
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі (ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.п. 1 і 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України).
Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що передбачає ч. 2 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право», а також п. 3 ч. 1 ст.186 ЦПК України.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню заінтересованих осіб до суду за вирішенням спору.
ВС враховує відсутність даних про те, що у Чеській Республіці суди вирішують спір саме про визначення місця проживання сина. Міський суд м. Праги вказав на нетотожність спору, який розглядає чеський суд, про врегулювання відносин з неповнолітнім на період до та після розірвання шлюбу батьків і спору про визначення місця проживання сина з матір'ю за її позовом, заявленим у суді України.
Висновки: не можна відмовити у відкритті провадження у справі про визначення місця проживання дитини з матір'ю, якщо на розгляді суду у Чеській Республіці перебуває справа за заявою батька про передання неповнолітнього під почергову опіку батьків, визначення аліментів на дитину та врегулювання контактів із нею під час свят і шкільних канікул.
Ключові слова: умови прийнятності позову, доведення тотожності спорів, права неповнолітніх
