Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 липня 2026 року
у справі № 461/4457/23
Цивільна юрисдикція
Щодо застосування моделі спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини з кожним із батьків
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, в якому просив суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із ним за зареєстрованим місцем проживання до досягнення дитиною 14-річного віку.
ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , у якому просила визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із нею.
Галицький районний суд м. Львова рішенням від 29 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Визначив місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, почергово з кожним із батьків, у такому порядку:
- місяць з батьком - ОСОБА_1;
- місяць з матір`ю.
Львівський апеляційний суд постановою від 13 жовтня 2025 року абзац другий резолютивної частини рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 листопада 2024 року змінив, виклав його у такій редакції: «Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, почергово з кожним із батьків, у такому порядку:
- місяць з батьком - ОСОБА_1 в межах населеного пункту за місцем знаходження навчального закладу, у якому навчається малолітня ОСОБА_3;
- місяць з матір'ю - ОСОБА_2».
ОЦІНКА СУДУ
Спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець-переможений.
Водночас труднощі, пов`язані із спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту батьків ці труднощі поступово зникають. Спільна фізична опіка сприяє відкритому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам матір-дитина і батько-дитина.
З урахуванням вищезазначеного, при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.
При вирішенні спорів про місце проживання дитини суд повинен виходити із найкращих її інтересів, важливим є те, щоб дитина мала стабільне місце проживання, яке не змінюється часто, і щоб дитина не зазнавала значних потрясінь, і школа, і друзі, і середовище повинні бути максимально постійними.
Навчання є істотним фактором, який суд повинен враховувати при оцінці стабільності для дитини, а відтак при визначенні місця проживання дитини, слід врахувати те, чи буде змінене місце навчання, чи це призведе до істотних змін (наприклад, доїзд, адаптація, зміна середовища).
Визначення місця проживання не повинно перешкоджати навчанню дитини, відвідуванню нею гуртків та секцій, індивідуальних занять у школі і поза її межами, відпочинку, спілкуванню з однокласниками, друзями, перешкоджати перебуванню у звичному для неї оточенні.
ВИСНОВКИ: при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: здійснення батьківських прав, рівна участь у вихованні дитини, наслідки розірвання шлюбу, узгодження батьківської відповідальності, захист прав дітей
