Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 серпня 2026 року
у справі № 216/3237/24
Цивільна юрисдикція
Щодо визначення роздільного місця проживання рідних братів і сестер
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся із позовом ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей міської ради, про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком.
ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: Служба у справах дітей міської ради, про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю.
Рішенням районного суду міста первісний позов задоволено частково: визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_12 з батьком, ОСОБА_1; у іншій частині позову відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_2 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_13 з матір'ю, ОСОБА_2; в іншій частині позову відмовлено; скасовано заходи забезпечення зустрічного позову, вжиті ухвалою районного суду міста.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду міста залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).
При визначенні роздільного місця проживання дітей, з урахуванням конкретних обставин справи, окрім емоційного зв`язку між братами/сестрами, необхідно звернути увагу на такі аспекти: чи не завдасть братам/сестрам істотної психологічної травми подальше роздільне проживання, а отже, чи може це вплинути на погіршення їхнього психічного та психологічного стану; чи є відчуття дітьми однієї сім`ї на час вирішення спору. Має значення також проживання в одному чи різних населених пунктах, відстань між ними, чи унеможливить віддаленість місця проживання дітей спілкування між собою; тривалість проживання кожного з дітей з батьком або матір'ю на час вирішення спору; чи не проявляв один з батьків байдужості до виховання тієї дитини, яка проживала окремо, тощо.
ВИСНОВКИ: роз`єднання рідного брата та сестри призводить до розриву родинних зв`язків, порушує право дітей на спілкування між собою, що є неприпустимим; розлучення брата та сестри не відповідатиме якнайкращим інтересам дітей, а також призведе до руйнування родинних відносин між рідними братом та сестрою; якщо це можливо, суд не повинен допускати розлучення братів і сестер. Хоча суд не позбавлений можливості визначити роздільне місце проживання братів і сестер з обома батьками, однак головне в цьому - не порушити для дитини відчуття стабільності та спокою і врахувати якнайкращі її інтереси.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав дітей, збереження родинних зв’язків, спільне проживання братів і сестер, психологічний стан дитини, принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини