Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 січня 2026 року
у справі № 761/28549/23
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності обов'язку визначати конкретне місце проживання дитини на території певної адміністративно-територіальної одиниці або держави
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей селищної ради, у якому просила визначити місце проживання дітей разом із нею.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просив визначити місце проживання дітей разом з ОСОБА_1 на території України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання чи місцем перебування.
Рішенням суду першої інстанції вимоги первісного позову ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 стверджує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дітей з матір'ю. Зокрема, звертає увагу колегії суддів на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, оскільки зауважує, що за зареєстрованим місцем проживання позивачки за первісним позовом не ведуться активні бойові дії, а відтак у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для відмови у задоволенні вимог зустрічного позову про визначення місця проживання дітей за зареєстрованим місцем проживання.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 4 ст. 29 ЦК України прямо передбачено: місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна, а також місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, у якому вона проживає.
Висновки: норма ч. 4 ст. 29 ЦК України не містить вимоги щодо визначення такого місця саме як зареєстрованого місця проживання чи перебування, а отже з її змісту не випливає обов'язок визначати конкретне місце проживання дитини на території певної адміністративно-територіальної одиниці або держави.
Ключові слова: спори між батьками, захист прав дитини, правила визначення місця проживання
