Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 грудня 2025 року
у справі № 307/4851/22
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для відстрочки від мобілізації у разі укладення між батьками договору про проживання, виховання та утримання дитини
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду, заінтересована особа - Служба у справах дітей селищної ради, із заявою, в якій просили:
- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3;
- встановити факт, що відповідно до нотаріально посвідченого договору «Про проживання, виховання та утримання дитини», укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, місце проживання сина - ОСОБА_4, встановлюється із батьком.
Рішенням суд першої інстанції спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнив.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Порядок розгляду в окремому провадженні справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений главами 1 та 6 розділу IV ЦПК України.
ВИСНОВКИ: проживання батьків окремо, визначення місця проживання дитини з батьком не можуть розцінюватися як самостійне виховання батьком дитини та бути підставою для відстрочки від мобілізації заявника відповідно до статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, договір, укладений між сторонами, не підтверджує здійснення самостійного виховання та утримання заявником, а лише підтверджує дотримання ним цих обов`язків відповідно до закону, оскільки цим договором визначені права та обов`язки обох сторін.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави мобілізації, підтвердження утримання дитини, спори щодо визначення місця проживання дитини
