Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 квітня 2025 року
у справі № 127/37017/23
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості скасування усиновлення у разі розірвання шлюбу між сторонами
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції, служба у справах дітей міської ради, про скасування усиновлення.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
У частині першій статті 238 СК України визначено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.
Частиною другою статті 238 СК України регламентовано, що скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття. Водночас усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім`ї.
Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися. Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду (частини три, чотири статті 238 СК України).
Таким чином, усиновлення може бути скасовано тільки за рішенням суду, зокрема за позовом усиновлювача.
Основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача та інших обставин, що негативно впливають на емоційний стан дитини.
У справах стосовно дітей у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, виходячи із об'єктивних обставин спору, а потім осіб, які висувають відповідні вимоги.
Установивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що між нею та усиновленою дочкою ОСОБА_4 склалися стосунки, які роблять неможливим їх спільне проживання та виконання нею батьківських обов`язків як усиновлювачем поза її волею, а також на підтвердження того, що усиновлення суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, тобто ОСОБА_1 не довела наявності підстав, передбачених частиною першою статті 238 СК України, для скасування усиновлення, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
ВИСНОВКИ: розірвання шлюбу між сторонами не може бути підставою для скасування усиновлення, оскільки разом з усиновленням позивач набула права та взяла на себе обов'язки щодо дітей, яких вона усиновила, у тому ж обсязі, який мають біологічні батьки щодо дітей. Розірвання шлюбу з батьком усиновлених дітей не звільняє позивача від виконання таких обов'язків.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: обов'язки усиновлювача, процедура усиновлення, принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини
