Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 березня 2026 року
у справі № 754/17144/24
Цивільна юрисдикція
Щодо наявності правових підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, права власності заповідача на яке скасовано
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_2, про визнання свідоцтва про право власності за заповітом недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов прокуора в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком) на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом. Порядок здійснення цих прав власником житла регулюється цивільним законодавством України.
У статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У цій справі суди встановили, що Виконавчий комітет Київської міськради депутатів 30 жовтня 1967 року видав ордер серії на право зайняття спірної квартири ОСОБА_3 та членам його сім`ї, надалі - Деснянська РДА у м. Києві розпорядженням відділу приватизації державного житлового фонду від 25 липня 2005 року передала цю квартиру у власність ОСОБА_6.
Ураховуючи, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08 серпня 2012 року у справі, яке не оскаржувалось і набрало законної сили 20 серпня 2012 року, вказане вище розпорядження скасовано, а свідоцтво про право власності на житло, видане ОСОБА_6 на підставі цього розпорядження, - визнано недійсним, суди правильно виходили з того, що право комунальної власності на спірну квартиру не припинилося і до фізичної особи ОСОБА_6 не перейшло.
Подальші дії, вчинені ОСОБА_6 щодо спірного нерухомого майна, зважаючи на відсутність належних документів дійсності набуття нею права власності на цю квартиру, не мають юридичних наслідків у формі набуття відповідачем права власності.
ВИСНОВКИ: вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, надавши належну оцінку доказам, наданим сторонами, дійшов правильного висновку про відсутність у відповідачки законних підстав для розпорядження спірною квартирою на випадок своєї смерті, оскільки вона не мала права власності на спірну квартиру станом на момент складання заповіту.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для визнання недійсним виданого відповідачу приватним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на спірну квартиру.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок спадкування, підстави набуття права власності, оспорювання свідоцтва про право на спадщину
