Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 вересня 2020 року
у справі № 130/2517/18
Цивільна юрисдикція
Щодо правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини
Аналогічні правові позиції висловлені
Верховним Судом України в постановах
від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17
від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17
та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17
від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17
від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою йому відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважає, що необізнаність про наявність заповіту, який був складений на його ім`я, коли він був ще неповнолітнім, та не повідомлення про наявність такого заповіту нотаріусом та іншими родичами, які знали про це, є поважною причиною пропуску вищевказаного строку.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
КЦС ВС залишив без змін оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій.
ОЦІНКА СУДУ
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку № 296/5).
Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
ВИСНОВКИ: враховуючи обставини справи, наявність заповіту на користь позивача як спадкоємця майна, недобросовісну поведінку відповідачів та нотаріуса щодо неповідомлення позивача про наявність такого заповіту, а також наведені позивачем причини, які є об'єктивними та істотними труднощами, суди відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України наявні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок спадкування за заповітом, захист спадкових прав, правові наслідки пропуску строку для прийняття спадщини, поважні причини пропуску строку, строк для прийняття спадщини
