Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 січня 2020 року
у справі № 752/398/18
Цивільна юрисдикція
Щодо правомірності нотаріальних дій з відкриття спадкової справи на підставі документа, який видано компетентним органом іноземної держави, що здійснює реєстрацію актів цивільного стану
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила визнати незаконними та такими, що здійснені з порушенням вимог законодавства дії приватного нотаріуса щодо відкриття спадкової справи та внесення відповідних відомостей до Спадкового реєстру.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
За змістом статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов`язковість якої надана Законом України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10 січня 2002 року, набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання з 22 грудня 2003 року.
Статтею 3 вказаної Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний у будь-якій державі-учасниці цієї Конвенції.
Відповідно до частини другої статті 98 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України
Згідно зі статтею 100 Закону України «Про нотаріат» документи, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України.
Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Відповідно до пункту 1.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
У пункті 1.5 Глави 10 Порядку зазначається, що якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
ВИСНОВКИ: встановивши, що на підтвердження смерті спадкодавця представником спадкоємця (матері померлого) нотаріусу був поданий документ під назвою «Підтвердження реєстрації випадку смерті», апостильований Державною канцелярією кантону Цюрих Швейцарської Конфедерації із підшитим до нього перекладом на українську мову, вчиненим другим секретарем з консульських питань Посольства України в Швейцарській Конфедерації, суди попередніх інстанцій правильно вважали, що нотаріус вчинив нотаріальні дії з відкриття спадкової справи та внесення відповідних відомостей до Спадкового реєстру з дотриманням положень статей 98, 100 Закону України «Про нотаріат», статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» на підставі документа, який видано компетентним органом іноземної держави, що здійснює реєстрацію актів цивільного стану, та був легалізований органами Міністерства закордонних справ України, що підтверджує факт смерті, а тому дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання такий дій нотаріуса незаконними
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження нотаріальних дій, провадження з іноземним елементом, оформлення спадкових прав
