Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 квітня 2024 року
у справі № 570/240/22
Цивільна юрисдикція
Щодо обставин визначення наявності компетенції українських судів стосовно розгляду справи за позовом іноземної юридичної особи про відшкодування працівником шкоди, завданої під час виконання трудових обов'язків
ФАБУЛА СПРАВИ
ЗАТ «Термоліта» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі № 570/240/22 закрито.
ОЦІНКА СУДУ
Предметом спору у розглядуваній справі є вимога ЗАТ «Термоліта» про відшкодування працівником шкоди завданої під час виконання трудових обов`язків.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на момент ДТП перебував у трудових відносинах із ЗАТ «Термоліта» на підставі трудового договору.
ЗАТ «Термоліта» засноване і здійснює свою діяльність, як юридична особа, відповідно до законодавства Литовської Республіки.
Згідно з пунктом 7.10 трудового договору (в редакції від 14 вересня 2017 року) працівник бере на себе відповідальність відшкодувати збиток, принесений роботодавцю (у тому числі збитки третім особам і компенсації моральної шкоди), який виник унаслідок порушення підтверджених зобов`язань, встановлених у трудовому договорі, внутрішніх правових актах, інших правових актах, якщо застосовані імперативні законодавством норми не передбачають щось інше.
Всі суперечки, що виникають з приводу даного трудового договору, розглядаються в суді Литовської Республіки відповідно до права Литовської Республіки. До даного трудового договору і трудових відносин, що виникають з даного трудового договору, застосовні закони та інші нормативні акти Литовської Республіки (пункти 10.2, 10.3 трудового договору в редакції від 14 вересня 2017 року).
За змістом статті 21 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, за наявності письмової угоди сторін, щодо визначення компетентного суду, суд за місцем проживання відповідача припиняє провадження по справі за його заявою, якщо така заява зроблена до подання заперечень по суті позову.
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, апеляційний суд не звернув увагу, що провадження у розглядуваній справі було відкрито ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 15 лютого 2022 року, тобто до того, як Конвенція про угоди про вибір суду, набрала чинності для України.
Відповідач ОСОБА_1, який є громадянином України та має зареєстроване місце проживання на території України, отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі та був обізнаний про суть спору переданого ЗАТ «Термоліта» на вирішення суду, що вбачається із його звернень, поданих до суду першої інстанції, однак заяв про закриття провадження у справі через відсутність в українського суду компетенції ОСОБА_1 до суду жодної з інстанцій не подавав.
Це свідчить про наявність в українських судів компетенції до вирішення розглядуваної справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
За наведених обставин, з врахуванням приписів статті 21 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
ВИСНОВКИ: для визначення наявності компетенції національних (українських) судів щодо розгляду справи за позовом іноземної юридичної особи про відшкодування працівником шкоди, завданої під час виконання трудових обов'язків, важливими є дві обставини.
По-перше поведінка відповідача, який, будучи обізнаним про розгляд справи в українському суді, не заперечував проти юрисдикції цього суду.
По-друге дата відкриття провадження у справі українським судом. Друга обставина пов'язана із датою набрання чинності для України Конвенцією про угоди про вибір суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: провадження з іноземним елементом, відповідальність працівників, підсудність справ українським судам
