Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 грудня 2020 року
у справі № 0910/2-103/2011
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку розгляду судом заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні
Фабула справи: головний державний виконавець районного відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - державний виконавець), заінтересовані особи: ПАТ «Брокбізнесбанк», ТОВ «Беркут ЛТД», ОСОБА_1, ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс», ОСОБА_2, звернувся до суду з поданням, у якому просив замінити стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Брокбізнесбанк» на фізичну особу ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи вимоги подання, державний виконавець вказував на те, що на примусовому виконанні у РВ ДВС знаходиться виконавчий лист, виданий районним судом про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Беркут ЛТД» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» кредитної заборгованості, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Між ПАТ «Брокбізнесбанк» і ТОВ «ФК «Депт Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, на підставі якого новий іпотекодержатель набув права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» та іпотекодавцями, які забезпечують виконання зобов`язання за кредитним договором. ТОВ «ФК «Депт Фінанс» на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки передало це право вимоги ОСОБА_2, який звернувся до РВ ДВС із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Суд першої інстанції ухвалою подання задовольнив.
Апеляційний суд постановою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Беркут ЛТД» вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Правова позиція Верховного Суду: у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Аналогічна правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20).
По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Висновки: розглядаючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності. Водночас задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (ст. 204 ЦК України).
Ключові слова: презумпція правомірності правочину, судовий контроль за виконанням судових рішень, підстави заміни кредитора, заміна сторони у зобов'язанні, цесія, кредитні зобов'язання
