Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 жовтня 2019 року
у справі № 308/390/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого шляхом складення заяви про зобов'язання повернути грошові кошти
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу, про стягнення коштів.
Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання одностороннього правочину недійсним.
Суди встановили, що 07 квітня 2014 року ОСОБА_2 здійснив нотаріально посвідчену заяву про зобов’язання повернути ОСОБА_1 грошову суму коштів, еквівалентну вартості 3 097,00 дол. США до 30 вересня 2014 року. 15 червня 2015 року ОСОБА_2 здійснив нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначив, що грошові кошти від ОСОБА_1 не отримував, а заява пов’язана з його заборгованістю за користування електроенергією у сумі 16 000,00 грн та за оренду у сумі 17 000,00 грн. Така заява обумовлена необхідністю утримувати ОСОБА_1 від відключення електропостачання у вказаній будівлі. У заяві також зазначено, що 09 травня 2014 року ним частково погашена заборгованість у сумі 5 000,00 грн і відповідно до положень статті 214 ЦК України він відмовляється від своєї раніше здійсненої заяви.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Односторонній правочин ОСОБА_2 визнано недійсним, як такий, що вчинений внаслідок помилки і збігу тяжких обставин. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
КЦС ВС оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту (частина перша статті 214 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа вчиняє їх добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.
ВИСНОВКИ: у цій справі суди встановили, що позивач не довів укладення із відповідачем договору позики та відповідач не мав на меті укладення такого договору, складена останнім заява про зобов’язання повернути кошти не відповідала фактичним обставинам та відносинам між сторонами, а також внутрішній волі відповідача, у зв’язку із чим дійшли правильного висновку про те, що односторонній правочин відповідача, вчинений шляхом складення заяви про зобов’язання повернути кошти, підлягає визнанню недійсним. При цьому відмова від такого одностороннього правочину, що узгоджується із положеннями статті 214 ЦК України, не може бути підставою для відмови у визнанні правочину недійсним.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави недійсності правочинів, недійсність односторонніх правочинів, правова природа договору позики, право на відмову від правочину, правочини з вадою волі, вчинення правочину під впливом тяжкої обставини, оспорюваний правочин
