Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 березня 2020 року
у справі № 640/18930/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо доказування факту отримання фізичною особою іноземних доходів
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу з податковими повідомленнями-рішеннями.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Верховний Суд залишив оскаржувані судові рішення без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Особливості оподаткування іноземних доходів врегульовано нормами пункту 170.11 статті 170 ПК.
Так, відповідно до підпункту 170.11.1 цього пункту у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.
Підпунктом 170.11.2 визначено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.
Визначення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб щодо отримання іноземних доходів у звітних (податкових) періодах без дотримання строку давності в 1095 днів за періоди, за які платник податків не подав податкові декларації, є правомірним на підставі підпункту 102.2.1 пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
ВИСНОВКИ: інформація щодо руху коштів за банківськими рахунками компанії-нерезидента, кінцевим бенефіціаром якого є платник податків, є належним, достовірним і достатнім доказом для встановлення фактів отримання такою особою іноземних доходів, з яких не було сплачено податок на доходи фізичних осіб. Такий платник податків не обмежений у наданні суду доказів на спростування доводів контролюючого органу, якщо такі доводи не відповідають дійсним обставинам щодо отримання доходу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок оподаткування іноземних доходів, підтвердження джерела доходів, порядок справляння ПДФО
