Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 березня 2021 року
у справі № 199/1917/19
Цивільна юрисдикція
Щодо змісту та правових наслідків укладення змішаного договору
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ФОП ОСОБА_3, про стягнення суми.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 як власник пошкодженого в ДТП автомобіля уклав із позивачем договір відступлення права вимоги, за яким він втрачає право вимагати від страховика та винуватця пригоди або від будь-якої іншої особи, що відповідно до закону несе відповідальність перед ним, відшкодування спричинених у ДТП матеріальних збитків. Натомість позивач зобов’язався відремонтувати транспортний засіб, отримавши відповідне доручення.
Позивач відремонтував автомобіль, проте апеляційний суд скасував постанову місцевого суду, якою винним у ДТП було визнано водія трамвая, і закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Тож позивач просив суд зобов’язати відповідача відшкодувати йому вартість ремонту автомобіля.
Заочним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Апеляційний суд це рішення скасував та відмовив у задоволенні позову, вказавши, що на момент укладення договору відступлення права вимоги будь-яких зобов’язань водія трамвая перед відповідачем ще не існувало, на час укладення договору не було визначено винну в ДТП особу. Отже, якщо майбутні відступлені вимоги не конкретизовані й не індивідуалізовані, то цей договір є неукладеним та не тягне за собою правових наслідків.
ОЦІНКА СУДУ
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина друга статті 628 ЦК України).
У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: «не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору укладеним не буде належним способом захисту».
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)»
ВИСНОВКИ: за своєю суттю укладений між позивачем і відповідачем договір є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів. У частині регулювання відносин між сторонами він є договором про надання послуг, тобто проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідача на певних умовах. Відповідач зобов’язався відшкодувати понесені позивачем витрати у зв’язку з виконанням цього договору. У частині регулювання відносин між сторонами вказаний договір також є договором доручення, оскільки на виконання договору для реалізації права відступлення вимоги відповідачем на ім’я позивача видана нотаріально посвідчена довіреність.
Позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем, а саме: отримав нотаріально посвідчену довіреність, організував огляд пошкодженого автомобіля, відремонтував його й оформив документи для подання їх до МТСБУ. Отже, позов позивача є обгрунтованим.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип свободи договору, правова природа змішаного договору, цесія, належне виконання зобов'язання
