Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 квітня 2021 року
у справі № 925/440/18
Господарська юрисдикція
Щодо сторін спору про визнання аукціону та його результатів недійсними
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 05.03.2020 у справі № 14/325б
від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12
від 16.09.2020 у справі № 5006/5/39б/2012
Фабула справи: ПАТ "Азот" звернулося із позовною заявою до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі - Відділ ДВС), та до Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") про визнання недійсними електронних торгів; звіту про визначення ринкової вартості об'єкта нерухомого майна.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Мотивація касаційної скарги: ПрАТ "Азот" зауважує, що апеляційний господарський суд не обґрунтував того, яким чином незалучення ПП "Това" як відповідача у справі призвело до неправильного вирішення цієї справи. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив суті позовних вимог та позбавив скаржника права на справедливий розгляд справи.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 та від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 зроблено висновок, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину
Такої ж позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 у справі № 911/845/17 та від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17, в яких зазначено, що відчуження майна на спірних електронних торгах належить до угод купівлі-продажу, що є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі, окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.
Висновки: належним суб'єктним складом, а відтак сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та організатора цього аукціону.
Ключові слова: підстави залучення співвідповідачів, неналежний склад учасників справи, обов'язок визначення відповідача, необхідність залучення належного відповідача
