Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 вересня 2021 року
у справі № 802/1384/16-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо обов'язку платника податку на додану вартість з коригування податкового кредиту після закінчення позовної давності за кредиторською заборгованістю
Фабула справи: ФОП ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС.
Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ФОП ОСОБА_1 вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме - п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 192.1 ст. 192 ПК України. Зокрема, зазначає, що при отриманні товару ФОП ОСОБА_1 мав відобразити податковий кредит в загальному порядку, обов`язку з коригування податкового кредиту після закінчення позовної давності за кредиторською заборгованістю ПК України не передбачено. Відтак, умови для відображення податкового кредиту порушено не було, а підстави для коригування відсутні.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема у разі здійснення операцій з:
- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів /послуг. (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійною розуміється заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Сума заборгованості одного платника перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Висновки: товари/послуги, які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України, а тому право на податковий кредит відсутнє.
Таким чином, якщо платник податку на додану вартість при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику необхідно відкоригувати суму податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки.
Ключові слова: порядок справляння ПДВ, порядок формування податкового кредиту, наслідки списання кредиторської заборгованості
