Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 квітня 2021 року
у справі № 910/12591/18
Господарська юрисдикція
Щодо неналежного способу захисту прав колишнього акціонера за позовом про визнання недійсним рішення наглядової ради стосовно затвердження ринкової вартості акцій
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "ДТЕК Пауер Трейд" та АТ "ДТЕК Дніпроенерго" , в якому просив:
- зобов'язати ТОВ "ДТЕК Пауер Трейд" перерахувати позивачу на його банківський рахунок як доплату за акції АТ "ДТЕК Дніпроенерго" в розмірі 313 541,73 грн;
- затвердити ціну придбання акцій АТ "ДТЕК Дніпроенерго" по публічній безвідкличній оферті ТОВ "ДТЕК Пауер Трейд" та по публічній безвідкличній вимозі ТОВ "ДТЕК Пауер Трейд" - у розмірі 1547,4026 грн за одну акцію АТ "ДТЕК Дніпроенерго";
- визнати недійсним рішення наглядової ради АТ "ДТЕК Дніпроенерго" в частині затвердження ринкової вартості однієї простої акції АТ "ДТЕК Дніпроенерго", затвердження ціни обов`язкового придбання акцій АТ "ДТЕК Дніпроенерго" та затвердження ціни придбання акцій АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на рівні 488,14 грн за одну просту акцію АТ "ДТЕК Дніпроенерго".
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у позові відмовлено повністю.
ОЦІНКА СУДУ
Затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої ціни акцій залежить правомірність процедури.
При проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати.
Дослідження наведених обставин має істотне значення для вирішення даного спору, адже наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій.
Відповідно до вимог частини 3 статті 8 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада товариства при затвердженні ринкової вартості акцій може мотивовано змінити вартість майна, вказану оцінювачем у звіті, лише на 10 відсотків. Але, керуючись інтересами захисту всіх акціонерів товариства і необхідністю дотримання справедливого балансу між інтересами мажоритарного та міноритарного акціонерів, наглядова рада мала можливість не затверджувати оцінку як вочевидь несправедливу і ухвалити рішення про укладення договору з іншим оцінювачем та проведення нової процедури оцінки. Затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом у процедурі примусового викупу акцій на вимогу акціонера, який володіє контрольним (домінуючим) пакетом акцій. Від визначення справедливої ціни акцій залежить правомірність процедури сквіз-аут як такої.
Вищевикладеного достатньо для того, щоб Верховний Суд визнав необґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність усіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, оскільки суди надали неналежну правову оцінку доводам та обставинам про те, що:
- спільними діями наглядової ради акціонерного товариства та заявниками вимоги, позивачеві завдано збитків;
- наявна протиправна поведінка товариства в особі його органу (наглядової ради), яка полягає у діях із затвердження заниженої ринкової вартості акцій, що є вочевидь несправедливою, а також протиправна поведінка заявника вимоги щодо невиконання вимог статті 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема, визначення, правильної ціни придбання акцій;
- між цими діями та збитками є причинно-наслідковий зв`язок - у позивача викуплені акції за несправедливою, вочевидь заниженою ціною (він не отримав справедливу компенсацію за майно, яке було відчужено без його волі, відповідно до вимог закону);
- відповідач відсутність своєї вини у спричиненні збитків не довів.
ВИСНОВКИ: у зв`язку з тим, що позивач вже не є акціонером та носієм корпоративних прав, його порушені права на отримання належної компенсації за примусово викуплені акції поновлені шляхом присудження до стягнення заявленої суми збитків, Верховний Суд вважає, що за обставин цієї справи не є належним та ефективним способом захисту визнання недійсним рішення наглядової ради щодо затвердження ринкової вартості акцій, яке вичерпало свою дію в момент прийняття та породжує права та обов`язки і для інших акціонерів, що не оскаржують це рішення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: корпоративні спори, права міноритарних акціонерів, оскарження рішень наглядової ради, повноваження наглядової ради
