Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 листопада 2021 року
у справі № 520/7731/2020
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про оскарження дій, рішень чи бездіяльності адміністрацій установ попереднього ув'язнення
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 10 червня 2021 року у справі № 520/6489/2020
ФАБУЛА СПРАВИ
СОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії Державної установи "Харківське СІЗО № 27" та такими, що порушили її право на ефективні засоби правового захисту при відправленні кореспонденції; стягнути з Державної казначейської служби України на її користь моральну шкоду в сумі, еквівалентній 4500 євро за курсом НБУ на момент стягнення.
Рішенням окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цей спір не є адміністративним та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Зазначив, що оскільки оскаржувані дії мали місце у межах проведення досудового розслідування та врегульовані нормами КПК, то й оскарження процесуальних актів, дій органів досудового розслідування здійснюється в порядку кримінального судочинства.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 303 КПК України передбачено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів досудового розслідування - слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового провадження, а також окремих рішень, дій чи бездіяльності цих же суб`єктів під час підготовчого провадження.
Такі суб`єкти є носіями спеціальних владних процесуальних повноважень та виконують функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства.
При цьому, якщо вичерпного переліку дій, рішень або бездіяльності, що підлягають оскарженню в рамках кримінального процесу, КПК України не містить, то коло суб`єктів досудового розслідування, чиї рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені, є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зі змісту статей 537 та 539 КПК України, якими регламентовано перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, вбачається, що процесуальний закон виокремлює таких суб'єктів як адміністрації установ виконання покарань.
Пунктом 13-1 частини першої статті 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань.
Відповідно до частини другої статті 537 КПК України оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи попереднього ув'язнення здійснюється в порядку, встановленому для пункту 13-1 частини першої цієї статті.
Водночас, відповідно до частини десятої статті 539 КПК України розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Серед переліку питань, визначених частиною першою статті 537 КПК України, питання, пов`язані з відправленням кореспонденції відсутні, а отже, такі питання охоплюються нормами пункту 13-1 частини першої та частини другої статті 357 КПК України.
ВИСНОВКИ: оскарження дій, рішень чи бездіяльності адміністрацій установ попереднього ув'язнення відбувається в рамках адміністративного судочинства в силу прямих приписів статей 537 та 539 КПК України.
Враховуючи те, що відповідач має статус суб`єкта владних повноважень, у розумінні вимог статті 4 КАС України, а предмет спору в справі пов'язаний із виконанням ним владних управлінських функцій, спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: адміністративна юрисдикція, права засуджених, порядок виконання вироків, критерії розмежування судової юрисдикції
