Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 липня 2018 року
у справі № 910/2603/17
Господарська юрисдикція
Щодо застосування загальних положень позовної давності при суброгації
Фабула справи: 15 лютого 2017 року ПрАТ «АСК «Інго Україна» звернулося до суду з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Судом було замінено неналежного відповідача на військову частину. Між ПрАТ «АСК «Інго Україна» та ТОВ укладено договір страхування. ОСОБА_5, яка керувала транспортним засобом, який належав В/ч, що підпорядкована Міноборони 14 лютого 2014 року зіштовхнувся з автомобілем ОСОБА_6, який належить ТОВ. У квітні 2014 року у зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування, позивачем визнано вищезазначену ДТП страховим випадком та визначено суму, яка підлягає відшкодуванню.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного суду вказане рішення залишено без змін, проте суд зазначив, що наявні у справі докази свідчать про те, що ДТП сталася внаслідок управління ОСОБА_5 несправним транспортним засобом. Крім того, суд апеляційної інстанції за заявою відповідача застосував до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності, виходячи з того, що обчислення трирічного строку позовної давності для позивача має здійснюватись від дати ДТП, тобто з 14 лютого 2014 року.
Мотивація касаційної скарги: позивач вчасно, дотримуючись положень ст. 257 ЦК України, звернувся до суду з цим позовом, і ним не пропущено позовну давність, яка, на його думку, обраховується з моменту ДТП, що сталося 14 лютого 2014 року.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду: Верховний Суд України у ряді постанов (від 25 грудня 2013 року у справі № 6-112цс13, від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2471цс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-2809цс15) дійшов висновку, що позовна давність у спорах про стягнення коштів з особи, винної у скоєнні ДТП, на користь страхової компанії має обраховуватись з моменту ДТП, а не з моменту виплати страхового відшкодування. За висновком суду апеляційної інстанції регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а також ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації встановлено особливий правовий режим. Оскільки згідно ч. 1 ст. 262 ЦК України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, відповідно при суброгації строк позовної давності починає обчислюватись з моменту виникнення страхового випадку. Як встановлено судом, у даній справі днем настання події є 14 лютого 2014 року. Отже, за змістом вищенаведених норм, загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг 15 лютого 2014 року і спливає у відповідні число та місяць останнього року, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання події. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що у цій справі позовна давність спливає у число та місяць останнього третього року - 14 лютого 2017 року.
Висновки: оскільки згідно частини першої статті 262 ЦК України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, відповідно при суброгації, де також відбувається заміна сторони (кредитора) - строк позовної давності починає обчислюватись з моменту виникнення страхового випадку, як і для потерпілого (первісного кредитора). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2018 року № 910/8982/17.
Велика Палата Верховного Суду підтримує цю правову позицію суду апеляційної інстанції та не вважає за необхідне відступити від аналогічних висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-112цс13, від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2471цс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-2809цс15, виходячи з наступного.
