Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 листопада 2019 року
у справі № 910/17404/18
Господарська юрисдикція
Щодо недійсності договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв’язку із відсутністю проходження обов'язкового технічного контролю
Фабула справи: ПрАТ "Європейський страховий альянс" звернулось з позовом до ПП "Коп-Сервіс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ФОП, про визнання полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів недійсним з моменту укладення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що поліс підлягає визнанню недійсним, оскільки вказаний правочин вчинений під впливом обману, а саме неповідомлення відповідачем істотних обставин щодо предмета (транспортного засобу) договору.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду оскаржуване рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Мотивація касаційної скарги: ПП "Коп-Сервіс" зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано положення ст. 18 Закону України "Про страхування" та ст. 17 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховики зобов’язані укладати договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.
Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух".
Згідно із ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов’язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Статтею 37 Закону України "Про дорожній рух" передбачено підстави для заборони експлуатації транспортних засобів, зокрема, забороняється експлуатація транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю, але не пройшли його.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов’язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до Закону України "Про дорожній рух", укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов’язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух".
Висновки: спірний договір не відповідає вимогам, зокрема, ст. 17 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 12 Закону України "Про страхування" та ч. 5 ст. 203 ЦК України, а саме укладений за відсутності обов’язкового технічного контролю.
Ключові слова: недійсність правочинів, спори у сфері страхування, обов'язки страхувальника, недійсність договору страхування, обов’язковий технічний контроль
