Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 липня 2022 року
у справі № 498/402/19
Цивільна юрисдикція
Щодо існування мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення як правової підстави для відмови в забезпеченні позову
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, районної державної адміністрації, третя особа - Приватне підприємство «Богуславське», в якому просила визнати за нею право на 1/2 частини у праві приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території селищної ради та зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2, а також провести поділ цієї ділянки, припинити на неї право спільної часткової власності і надати у її особисту приватну власність.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідним компетентним органам та підприємству здійснювати дії щодо погодження відповідачу ОСОБА_2 поділу спірної земельної ділянки зі скасуванням її реєстрації у Державному земельному кадастрі та реєстрації новоутворених земельних ділянок, реєстрації за ОСОБА_2 права приватної власності на них та їх відчуження.
Ухвалою суду першої інстанції заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся із заявою про часткову заміну способу забезпечення позову, в якій він просив змінити зазначений вище спосіб забезпечення позову та застосувати обтяження у вигляді заборони розпоряджатись спірною земельною ділянкою, яка на теперішній час зареєстрована за ОСОБА_2 шляхом накладення обтяження та заборони ОСОБА_2, розпоряджатись земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Ухвалою суду першої інстанції заяву представника позивача про часткову заміну способу забезпечення позову задоволено.
Постановами апеляційного суду першу ухвалу суду першої інстанції скасовано. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено. Другу ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові наслідки існування мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, встановленого п.п. 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Постановляючи ухвалу про часткову заміну способу забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановив, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку, зареєстровано за ОСОБА_2, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову саме шляхом заборони ОСОБА_2 розпоряджатися спірною земельною ділянкою, так як невжиття цих заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в зв`язку зі спірними правовідносинами щодо цієї земельної ділянки.
Висновки: забезпечення позову є тимчасовим заходом на час розгляду справи, а тому існування мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, який діяв на час розгляду справи, не є правовою підставою для відмови в забезпеченні позову.
Ключові слова: підстави вжиття заходів забезпечення позову, земельні спори, мораторій земель, спільна власність на землю, підстави припинення прав на землю, підстави набуття земельних прав
