Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 квітня 2022 року
у справі № 310/10621/18[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо неналежного способу захисту прав за позовом про скасування рішення місцевої державної адміністрації, яким затверджено ухвалені рішення зборів власників земельних ділянок часток (паїв) колективного сільськогосподарського підприємства
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1 - ОСОБА_272, Приватне сільськогосподарське підприємство «Лендфорт Азов» та Приватне підприємство «Азовгеопроект», про визнання недійсним протоколу загальних зборів та скасування розпорядження.
Рішенням суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишене без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема: організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом (кореспондує пункту 2 Порядку); приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв) (згідно із абзацами десятим та дванадцятим частини першої статті 5 Закону про виділення земельних ділянок). Згідно із частиною другою статті 5 Закону про виділення земельних ділянок районні державні адміністрації приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за межами населених пунктів.
У цій справі, якщо Протоколом затверджується рішення більшості власників земельних часток (паїв) колишнього КСП «Україна», а частина з них не згодна із таким рішенням більшості, то виникає спір між цими власниками щодо реалізації майнових прав на землю колишнього КСП, а не спір з райдержадміністрацією, оскільки вона в межах зборів (Протоколу) власних управлінських функцій щодо членів КСП не здійснювала, а лише виконувала функції організатора скликання зборів та фіксування їх результатів відповідно до прямих вказівок закону.
Райдержадміністрація або її посадові особи не можуть відповідати за рішення власників земельних часток (паїв) колишнього КСП «Україна» щодо реалізації їх майнових прав на землі цього КСП, які були передані його членам у колективну власність, оскільки райдержадміністрація або її посадові особи організовують збори цих осіб, а не вирішують відповідні питання за них. Розпорядження лише затверджує волевиявлення власників земельних часток (паїв), закріплене у Протоколі, як елемент техніко-юридичного механізму реалізації прав на земельні частки (паї), передбачений Законом про виділення земельних ділянок та Порядком.
ВИСНОВКИ: скасування документа, яким затверджені прийняті рішення зборів, без визнання недійсними самих рішень не передбачене ЦК України як спосіб захисту цивільних прав.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий статус КСП, правовий режим колективної власності, способи захисту цивільних прав, земельні спори
