Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 січня 2026 року
у справі № 670/729/22
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу захисту для отримання доступу до водних ресурсів у криниці, яка розташована на земельній ділянці одного з відповідачів
Фабула справи: ОСОБА_1 є власницею житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці, яку має намір приватизувати. За її твердженнями, власники суміжних земельних ділянок порушили її права, створили перешкоди у доступі до криниці, пошкодили паркан, ворота та господарську будівлю, насадили дерева з порушенням правил добросусідства; межі однієї з ділянок відповідачів частково накладаються на ділянку, на якій є господарська будівля позивачки, внаслідок чого вона не може приватизувати земельну ділянку під її нерухомістю. Тому звернулася до суду з такими вимогами: зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 внести зміни до їхніх приватизаційних документів на земельні ділянки, встановити факти, пов'язані з належністю майна позивачці та порушення вимог під час виготовлення проєкту землеустрою; усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зняття одним із відповідачів самовільно встановлених межових знаків, відновлення паркана та воріт позивачки, зрізання насаджених на межі їхніх ділянок дерев, ремонту пошкодженої кухні-сараю; зобов`язати цього відповідача внести зміни до технічної документації на земельну ділянку; відшкодувати моральну та майнову шкоду; зобов`язати іншого відповідача внести зміни до проєкту землеустрою.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд частково не погодився із мотивами суду першої інстанції.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що апеляційний суд помилково погодився з висновками суду першої інстанції про обрання неналежного способу захисту права та про те, що встановлення юридичних фактів слід розглядати лише в порядку окремого провадження.
Правова позиція Верховного Суду: за змістом речення першого ч. 1 ст. 13 Конституції України водні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону (ч. 2 вказаної статті).
Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів (ч. 1 ст. 47 Водного кодексу України).
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (ст. 401 ЦК України).
Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (ч. 2 ст. 404 ЦК України).
Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи (ч. 1 ст. 101 ЗК України).
Земельний сервітут є правом здійснювати один або декілька видів користування чужою земельною ділянкою. Земельному сервітуту притаманна властивість слідування. Вона полягає у тому, що перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не є підставою для припинення такого сервітуту. Останній немовби приєднаний до земельної ділянки, слідує за нею у разі зміни власника незалежно від його волі.
Висновки: позивачка намагається отримати доступ до водних ресурсів у криниці, яка розташована на земельній ділянці одного з відповідачів. Для задоволення цього інтересу вимога про усунення перешкод у користуванні криницею не є належною. Такий інтерес спрямований на користування водою з цієї криниці. Тому для його задоволення позивачка може вимагати встановлення земельного сервітуту для доступу до природного ресурсу (води).
Ключові слова: зрізання дерев, правила добросусідства, накладення земельних ділянок, умови приватизації
