Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 червня 2021 року
у справі № 748/582/19
Цивільна юрисдикція
Щодо критерію поділу сервітуту
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила встановити постійний безоплатний сервітут на право проходу та проїзду на транспортному засобі відносно частини земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 .
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 у зв`язку з її смертю.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Сервітут припиняється у разі припинення обставин, яка була підставою для встановлення сервітуту (пункт 4 частини першої статті 406 ЦК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 406 ЦК України сервітут припиняється у разі смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
ВИСНОВКИ: залежно від способу визначення суб'єкта сервітуту вони поділяються на земельні та особисті. Вказаний критерій дозволяє відобразити специфіку суб`єктів сервітуту, тобто осіб, на користь яких встановлений сервітут. Під земельним сервітутом варто розуміти речове право користування чужим майном у тому чи іншому відношенні. Тобто, земельний сервітут представляє собою право здійснювати один або декілька певних видів «користування» чужою земельною ділянкою. Земельному сервітуту притаманна властивість слідування. Сутність слідування полягає в тому, що перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не є підставою для припинення сервітуту. Тобто, сервітут немовби «приєднаний» до земельної ділянки, слідує за нею при зміні власника незалежно від волі останнього.
У цій справі оскільки позивач просила встановити не особистий, а земельний сервітут, вказані правовідносини допускають правонаступництво.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правова природа сервітуту, землекористування, підстави набуття прав на землю
