Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 жовтня 2022 року
у справі № 320/6494/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо дисконтування довгострокових зобов'язань за договорами фінансової допомоги та відступлення права вимоги, укладених в період до 16.09.2019
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 14 грудня 2021 року у справі № 640/6920/19
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Бреніван» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов'язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору).
У той же час, лише після внесення змін наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2019 №379 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» відповідний пункт П(С)БО 11 було викладено в редакції, згідно якої фактично всі довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю, а не лише ті довгострокові зобов`язання, які передбачають нарахування відсотків.
ВИСНОВКИ: у розрізі встановлених фактичних обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зобов`язання, які виникли у позивача на підставі договорів фінансової допомоги та договору про відступлення права вимоги, за своєю суттю є довгостроковими зобов'язаннями. Однак, суди попередніх інстанцій не врахували, що довгострокові зобов'язання позивача за вищеозначеними договорами не передбачали нарахування відсотків.
З огляду на те, що перевірка позивача проводилась податковим органом за період з 01.04.2015 по 31.03.2019, та з урахуванням внесених змін у законодавство, що регулює спірні правовідносини лише 16.09.2019, тобто вже після перевіряємого періоду, колегія суддів приходить до висновку про те, що такі зобов'язання в бухгалтерському обліку платника відображаються за сумою погашення, а не за їх теперішньою вартістю, а відтак висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в частині заниження доходу від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості (на дату балансу), є помилковими та не підтвердженими нормами чинного законодавства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок справляння податку на прибуток підприємств, процедура дисконтування, довгострокова кредиторська заборгованість
