Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 листопада 2022 року
у справі № 335/4171/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо неналежного повідомлення обвинуваченого про дату, час і місце апеляційного розгляду
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, покладено на нього обов'язки відповідно до приписів ст. 76 КК.
Апеляційний суд ухвалою вказаний вирок суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу. Частиною 4 цієї норми передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Приписи статей 342, 345, 405 КПК передбачають, що суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з'ясувати, чи вручені судові повістки та повідомлення тим особам, які не прибули у судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. При цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.
Згідно з ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
ВИСНОВКИ: у цьому кримінальному провадженні секретар судового засідання склав довідку щодо повідомлення захисника про призначення апеляційного розгляду за телефоном, де зазначено, що захисник взявся самостійно повідомити обвинуваченого. Висновок апеляційного суду про те, що повідомлення обвинуваченого в такий спосіб є належним та достатнім для вирішення питання про проведення апеляційного розгляду без його участі на підставі положень ч. 4 ст. 405 КПК, колегія суддів уважає безпідставним, оскільки матеріали справи не містять підтвердження того, що таке повідомлення з боку захисника дійсно мало місце і, більш того, сторона захисту заперечує його в доводах касаційної скарги. Таким чином, розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції було здійснено за відсутності обвинуваченого, не повідомленого про дату, час і місце апеляційного перегляду.
Отже, апеляційний суд допустив порушення права на захист, адже не вжив належних заходів до забезпечення можливості обвинуваченому ОСОБА_1 брати особисту участь і відстоювати в суді свою позицію, що відповідно до приписів ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не відповідає гарантіям справедливого судового розгляду, закріпленим у пункті 1 та підпункті «с» пункту 3 статті 6 Конвенції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура апеляційного розгляду, засади кримінального провадження, право на участь у судовому засіданні, порушення прав обвинуваченого, заходи забезпечення кримінального провадження
