Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 вересня 2026 року
у справі № 757/29843/19-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про встановлення процесуальних строків поза межами процедур, прямо передбачених КПК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Слідчий суддя районного суду міста ухвалою задовольнив скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_22 - ОСОБА_19 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури, що полягала у невчиненні процесуальних дій у кримінальному провадженні, і:
- скасував постанову слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, погоджену прокурором групи прокурорів Генеральної прокуратури України, про зупинення досудового розслідування;
- встановив строк 24 години з моменту проголошення ухвали для прийняття слідчим, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні та/або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, рішення щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні та внесення відповідних відомостей до ЄРДР;
- встановив процесуальний строк тривалістю 30 днів для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ст. 340, ч. 3 ст. 27 ст. 365 КК, та прийняття прокурором одного з передбачених ст. 283 КПК процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.
Справа переглядалась судами неодноразово.
Апеляційний суд ухвалою апеляційні скарги прокурора та представниці потерпілого повернув як такі, що не підлягають розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки зазначені в апеляційних скаргах вимоги вже були предметом розгляду судів апеляційної та касаційної інстанцій, рішення ККС ВС набрали законної сили і оскарженню не підлягають.
ОЦІНКА СУДУ
Ч. 2 ст. 28 цього Кодексу покладає на слідчого суддю обов`язок забезпечити розумність строків вирішення ним самим питань, віднесених до його компетенції, а ч. 6 ст. 28 і ст. 114 КПК цього Кодексу наділяють його більш загальними повноваженнями щодо контролю розумності строків досудового розслідування.
Встановлення слідчим суддею процесуальних строків є однією з форм здійснення судового контролю за дотриманням принципу розумності строків кримінального провадження, який по суті є додатковим процесуальним інструментом, що сприяє належному перебігу розслідування і покликаний забезпечити додаткові гарантії, визначені КПК щодо ефективності досудового розслідування.
Однак важливо зауважити, що слідчий суддя може здійснювати контроль за дотриманням розумних строків як у межах процедур, які прямо передбачені КПК (наприклад, слідчий суддя може встановити строк виконання доручення про проведення слідчої (розшукової) дії на підставі ч. 5 ст. 333, продовжити строк досудового розслідування в порядку ст. 295-1, визначити строк ознайомлення для ознайомлення з матеріалами в порядку ч. 10 ст. 290 тощо), так і поза межами таких процедур (зокрема, ч. 6 ст. 28 і ст. 114 КПК не містять жодних обмежень щодо цього).
В останньому випадку слідчий суддя по суті керується положеннями, які визначають загальні засади кримінального провадження, до яких відноситься і ст. 28 КПК. Таким чином, це є першою ознакою (критерієм) того, що ухвали слідчих суддів щодо встановлення розумних строків, які прийняті не в межах існуючих процедур, а виключно на підставі статей 28 і 114 КПК, підлягають апеляційному оскарженню (відповідно до наведених вище критеріїв).
Однак з огляду на загальний характер цих норм мова може йти про дуже широке коло строків, які потенційно можуть бути встановлені слідчим суддею у межах як кримінального провадження загалом, так і окремих процесуальних дій. Це означає, що частина таких рішень слідчих суддів потенційно може мати лише обмежений вплив на кримінальне провадження, але інша частина - вирішальний.
Отже, другий критерій буде дотримано саме у випадку, якщо така ухвала слідчого судді має не обмежений, а визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом.
Таким чином, апеляційному перегляду підлягають ухвали слідчого судді про встановлення процесуальних строків, ухвалені на підставі статей 28, 114 КПК поза межами процедур, які прямо передбачені КПК, за умови, що вони мають визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом.
Такі ознаки має ухвала слідчого судді про встановлення строку для виконання процесуальних дій щодо закінчення досудового розслідування (прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК).
Водночас Велика Палата наголошує, що сам по собі факт постановлення такого рішення автоматично не свідчить про незаконність дій слідчого судді, але ключовим для цілей визначення, чи підлягає воно перевірці в апеляційному порядку, є те, що воно ухвалюється на підставі загальних засад кримінального провадження, зокрема які стосуються розумності строків, і що воно має визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом.
Додатковим аргументом на користь того, що такі ухвали можуть бути переглянуті в апеляційному порядку, є те, що, встановивши у частинах 1 і 2 ст. 309 КПК перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець водночас у ч. 3 цієї статті визначає, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто, запроваджуючи обмеження на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді, законодавець виходив із того, що їх законність і обґрунтованість може бути перевірена судом під час підготовчого судового засідання.
Але оскільки внаслідок виконання вимог ст. 283 КПК кримінальне провадження може бути не лише направлене до суду, але й закрите, сторона може бути позбавлена можливості подати такі заперечення на стадії підготовчого судового засідання.
ВИСНОВКИ: ухвала слідчого судді про встановлення процесуальних строків, ухвалена на підставі статей 28, 114 КПК поза межами процедур, які прямо передбачені цим Кодексом, підлягає апеляційному оскарженню з підстав, передбачених п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК за умови, що така ухвала має визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: предмет апеляційного оскарження, оскарження рішень слідчого судді, оскарження під час досудового розслідування
