Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 вересня 2026 року
у справі № 752/12789/25
Кримінальна юрисдикція
Щодо вирішення питання про право особи на апеляційне оскарження залежно від наявності в судовому рішенні її персональних даних або чітких індивідуальних ознак
Фабула справи: ухвалою районного суду міста кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК, було закрито у зв`язку зі смертю ОСОБА_9 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК.
Ухвалою апеляційного суду повернуто апеляційну скаргу представнику ОСОБА_7 на вказану ухвалу місцевого суду.
Мотивація касаційної скарги: представник ОСОБА_8 наголошує, що в ухвалі суду першої інстанції про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_9 констатовано спільне вчинення ним кримінального правопорушення з ОСОБА_8, однак їй обвинувачення пред`явлено не було, а тому така констатація сама по собі порушує її права. Вважає, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що як ОСОБА_8, так і її представник не наділені правом на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду.
Правова позиція Верховного Суду: суддя апеляційного суду на етапі відкриття апеляційного провадження має переконатися, що оскаржуване судове рішення може стосуватися прав, свобод та інтересів певної особи. Зокрема, якщо у оскаржуваному судовому рішенні безпосередньо вказано прізвище, ім'я та по-батькові певної особи, або наведено такі індивідуальні відомості, що дозволяють встановити конкретну особу, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити їй або її представнику у відкритті апеляційного провадження з метою подальшого вивчення і з'ясування питання про те, чи дійсно згадка особи в оскаржуваному судовому рішенні стосується її прав, свобод чи інтересів.
Однак суддя апеляційного суду на етапі відкриття провадження може прийти до висновку про повернення апеляційної скарги, оскільки ні з її змісту, ні з оскаржуваного судового рішення не вбачається, що воно стосується скаржника. Зокрема йдеться про випадки, коли в оскаржуваному судовому рішенні немає згадки персональних даних чи таких індивідуальних даних, які дозволяють конкретизувати особу.
Колегія суддів не вважає, що суддя суду апеляційної інстанції повинен у всіх випадках надходження апеляційної скарги від особи, яка вважає себе заінтересованою, відкривати апеляційне провадження. Адже це може привести до ситуації, коли будь-яка особа, яка не матиме жодного відношення до провадження, буде наполягати, що певне провадження стосується її інтересів.
Відтак у цьому кримінальному провадженні колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що представник ОСОБА_7 не вправі оскаржити ухвалу місцевого суду в інтересах ОСОБА_8, оскільки її прізвище безпосередньо вказане у оскаржуваному судовому рішенні в ході викладу фактичних обставин справи.
Висновки: для висновку про те, чи стосується певне судове рішення прав чи інтересів конкретної особи суддя апеляційного суду повинен проаналізувати сам зміст оскаржуваного судового рішення на предмет згадки цієї особи у рішенні. Якщо у такому рішенні персональні дані особи, яка оскаржила рішення, або чіткі індивідуальні ознаки не будуть згадуватися, то суддя апеляційного суду може констатувати, що рішення оскаржила особа, прав та інтересів якої воно не стосується і ухвалою повернути скаргу.
Натомість якщо в оскаржуваному судовому рішенні містяться персональні дані особи, яка вважає себе заінтересованою, або її чіткі індивідуальні ознаки, що дозволяють ідентифікувати таку особу, то суддя апеляційного суду не вправі констатувати, що у такої особи або її представника відсутнє право на оскарження відповідного рішення.
Ключові слова: процедура апеляційного оскарження, право на перегляд судових рішень, умови відкриття апеляційного провадження
