Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 листопада 2022 року
у справі № 910/5107/20
Господарська юрисдикція
Щодо здійснення провадження у справах про банкрутство, пов’язаних з іноземною процедурою банкрутства
ФАБУЛА СПРАВИ
Керуючий іноземною процедурою банкрутства CGM Czech a.s. магістр Еміль Фішер (Чеська Республіка) звернувся до господарського суду із заявою про визнання іноземної процедури банкрутства та керуючого іноземною процедурою банкрутства в Україні.
Ухвалою господарський суд:
- визнав в Україні іноземну процедуру банкрутства CGM Czech a.s., яка є юридичною особою, що створена та здійснює діяльність за законодавством Чеської Республіки;
- визнав в Україні керуючого іноземною процедурою банкрутства CGM Czech a.s. магістра Еміля Фішера (Emil Fischer);
- увів мораторій на задоволення вимог кредиторів CGM Czech a.s.;
- увів процедуру розпорядження майном CGM Czech a.s.
В апеляційному суді справа слухалась неодноразово.
За результатами нового апеляційного розгляду, постановою апеляційний господарський суд залишив рішення господарського суду без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Порядок подання до господарського суду та розгляду господарським судом заяв про визнання іноземних процедур банкрутства та керуючих іноземними процедурами банкрутства визначено законодавцем у Розділі VIII "Провадження у справах про банкрутство, пов`язаних з іноземною процедурою банкрутства" (статті 97 - 112 КУзПБ).
Частинами першою, другою статті 97 КУзПБ визначено, що для цілей цього розділу терміни вживаються в такому значенні:
- іноземна процедура банкрутства - провадження у справі про банкрутство, що здійснюється в іноземній державі згідно із правом цієї держави;
- іноземний суд - державний або інший уповноважений орган іноземної держави, компетентний здійснювати провадження у справах про банкрутство;
- керуючий іноземною процедурою банкрутства - особа, призначена рішенням іноземного суду в межах іноземної процедури банкрутства на певний час та уповноважена керувати господарською діяльністю або реорганізацією чи ліквідацією боржника, вчиняти дії в інших державах.
Процедури банкрутства, пов`язані з іноземним провадженням, зазначені в цьому розділі, якщо інше не передбачено цим Кодексом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються за принципом взаємності у разі, якщо:
- до господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, іноземним арбітражним керуючим подано заяву про визнання іноземного провадження та про надання судової допомоги або надійшло звернення іноземного суду щодо здійснення співпраці у зв`язку з іноземним провадженням у справі про банкрутство;
- господарським судом, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, надіслано звернення чи арбітражним керуючим подано заяву до іноземного суду про визнання провадження, відкритого відповідно до цього Кодексу, а також про надання судової допомоги та здійснення співпраці у зв`язку з провадженням у справі про банкрутство, відкритим відповідно до цього Кодексу;
- до господарського суду подано заяву керуючого іноземною процедурою банкрутства про визнання іноземної процедури банкрутства, а також про надання судової допомоги та здійснення співпраці у зв`язку з іноземною процедурою банкрутства у справі про банкрутство.
Положення цього розділу не застосовуються до процедур банкрутства банків та інших фінансових установ.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законодавством встановлена можливість подання заяви керуючим іноземною процедурою банкрутства щодо визнання іноземної процедури банкрутства, як в межах порушеного провадження у справі про банкрутство, так і незалежно від наявності такого провадження в господарському суді.
ВИСНОВКИ: системний аналіз частин третьої, п'ятої статті 97 КУзПБ також дає підстави для висновку, що застосування процедур банкрутства, пов'язаних з іноземною процедурою банкрутства, здійснюється з врахуванням принципу взаємності та співпраці, тому за наявності відмови іноземного суду співпрацювати з господарським судом чи арбітражним керуючим України, господарський суд наділений правом відмовити у застосуванні міжнародних аспектів банкрутства.
Крім того, аналіз статті 103 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що зазначеною нормою визначено перелік підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання іноземної процедури банкрутства. При цьому, перелік таких підстав не є вичерпним, оскільки, окрім зазначених підстав у частини першої зазначеної статті, випадки, коли заява про визнання іноземної процедури банкрутства не задовольняється, можуть бути передбачені міжнародними договорами України.
Отже, здійснюючи розгляд заяви про визнання іноземної процедури банкрутства суди повинні дослідити надані заявником заяву та додані до неї матеріали на наявність/відсутність підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання іноземної процедури банкрутства, подальшого надання судової допомоги та здійснення співпраці.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: транскордонні банкрутства, банкрутство з іноземним елементом, іноземне провадження
