Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 листопада 2021 року
у справі № 334/4600/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку повернення виконаного у разі здійснення однією із сторін недійсного правочину його виконання
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 01 вересня 2021 року у справі № 363/222/17
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Ощадбанк», відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції (далі - ВДВС) про стягнення грошових коштів.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області, позов задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (пункт 1 частини третьої статті 1212 ЦК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що підприємство-заявник звернулося з позовом до місцевого відділу Державної виконавчої служби України про повернення сплаченої за автокран суми та посилалося, зокрема на статті 661 та 1212 Цивільного кодексу України. Вищий господарський суд України залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій. Він зазначив, що підприємство-заявник помилково послалося на статті 661 та 1212 Цивільного кодексу України, стверджуючи про невиконання Державною виконавчою службою України своїх договірних зобов`язань, тоді як завдана шкода була пов`язана з позадоговірними зобов`язаннями. Неповернення Державною виконавчою службою України коштів за автокран, сплачених підприємством-заявником на прилюдних торгах, після визнання останніх недійсними становить втручання, яке слід розглядати у контексті загального правила, наведеного в першому реченні першого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції (CASE OF FORTETSYA, MPP v. UKRAINE, № 68946/10, § 9, 40, ЄСПЛ, від 11 червня 2020 року).
У цій справі обставин, які свідчили б про здійснення двосторонньої реституції та безпідставне збагачення за рахунок позивача банку (стягувача у виконавчому провадженні) або інших осіб суди не встановили.
Установивши, що продавцем арештованого майна на торгах був орган державної виконавчої служби, за рішенням суду такі торги визнані недійсними, суди зробили правильний висновок про те, що обов`язок повернути грошові кошти за встановлених у справі обставин покладається саме на ВДВС. Проте суди помилилися з мотивами такого висновку, оскільки таке право виникло у позивача на підставі статті 1212 ЦК України.
ВИСНОВКИ: системне тлумачення абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України та пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України свідчить, що: (а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; (б) правила абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; (в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, кондикційні зобов'язання, умови застосування реституції
