Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 жовтня 2023 року
у справі № 454/1000/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо умов та підстав для безоплатного забезпечення пенсіонерів підприємств вугільної промисловості вугіллям
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля» (далі - ДП «Львіввугілля») про зобов'язання вчинити дії.
Позовну заяву обґрунтував тим, що протягом 20 років він працював на підземних роботах на підприємствах ДП «Львіввугілля» і 20 вересня 2013 року звільнений з роботи у зв`язку із виходом на пенсію. Зазначав, що він зареєстрований та проживає у будинку, в якому відсутнє централізоване газопостачання і встановлено пічне опалення та кухонні вогнища для приготування їжі, які працюють на твердому паливі, - вугіллі. З огляду на те, що відповідно до частини сьомої статті 43 Гірничого закону України (далі - ГЗ України) та пункту 12.10.1 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості) від 03 липня 2001 року (далі - Галузева угода), враховуючи його професію та стаж роботи, яку він виконував, він має право на безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби, він звернувся до відповідача із заявою про включення його до списків на отримання вугілля. Однак відповідач безпідставно відмовив у задоволенні його заяви.
З огляду на викладене, позивач просив суд зобов'язати відповідача забезпечити його безоплатним вугіллям на побутові потреби.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною сьомою статті 43 ГЗ України передбачено, що підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб, зокрема, пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов`язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.
У пункті 12.10.1 Галузевої угоди передбачено, що порядок забезпечення паливом на побутові потреби і надання компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також Переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби (Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року № 303), Порядком надання компенсації особам, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з централізованим опаленням (Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року № 887), Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і огранізацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11 травня 1976 року у частині, що не суперечить вказаним вище нормативно-правовим актам.
Відповідно до підпункту 12.10.3 Галузевої угоди безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше складаються додаткові списки.
Згідно з підпунктом 12.10.7 Галузевої угоди безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі: на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки - 7,5 років; - на роботах, пов`язаних з підземними умовами, чоловіки - не менше 15 років, жінки - 12,5 років; на роботах у технологічному ланцюжку і на поверхні діючих і тих, що будуються, шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабриках, в шахтовуглебудівельних підприємствах чоловіки не менше 20 років, жінки - 15 років.
Відповідно до підпункту 12.10.8 Галузевої угоди ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
Згідно з абзацом першим розділу І Інструкції, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини із забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби та застосовується тільки у частині, що не суперечить чинному законодавству України, визначено, що правом на безкоштовне отримання вугілля (сланцю) користуються особи, які проживають в будинках з пічним опаленням і кухонними вогнищами для приготування їжі.
ВИСНОВКИ: чоловіки-пенсіонери, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах на підземних роботах не менше ніж 10 років та проживають в будинках (квартирах) з пічним опаленням і кухонними вогнищами для приготування їжі, мають право на безоплатне забезпечення підприємством, з якого вони вийшли на пенсію, вугіллям на побутові потреби за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру.
Посилання судів першої та апеляційної інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях на пункт 2.4 розділу ІІ Інструкції, який передбачав, що право на забезпечення безкоштовним вугіллям на побутові потреби мають лише пенсіонери по віку, які користувалися цим правом до виходу на пенсію, є помилковими, оскільки таке положення Інструкції згідно з листом Міністерства вугільної промисловості СРСР та ЦК профспілки робітників вугільної промисловості від 30 серпня 1989 року № 3-35-31/829 втратило чинність, а тому не підлягало застосуванню.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, право на соціальні пільги, соціальне забезпечення пенсіонерів
