Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 грудня 2023 року
у справі № 757/26714/22-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності у слідчого судді повноважень своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування
ФАБУЛА СПРАВИ
За ухвалою слідчого судді суду першої інстанції скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задоволено.
Зобов'язано уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні вчинити дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме прийняти постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зобов'язано уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні вчинити дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме прийняти постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 212 КК України.
Зобов'язано уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні вчинити дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме прийняти постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
На цю ухвалу прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6.
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді закрито. Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
ОЦІНКА СУДУ
Вирішення питання про законність відмови апеляційного суду у розгляді скарги на рішення слідчого судді залежить від відповіді на питання, чи мав слідчий суддя повноваження прийняти таке рішення.
У цій справі слідчий суддя в резолютивній частині ухвали постановив: «Зобов'язати … прокурора … вчинити дію, визначену п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - прийняти постанову про закриття кримінального провадження». У мотивувальній частині рішення він на обґрунтування своїх повноважень ухвалити таке рішення послався на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, при цьому зазначив, що на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягала, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Таким чином, можна дійти висновку, що суддя ґрунтував свої повноваження на п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, що передбачає повноваження «зобов'язати вчинити певну дію», і вважав рішення прокурора «процесуальною дією».
Навіть ст. 307 КПК України чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК України «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Таким чином, положення КПК України не дають жодних підстав уважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.
Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК України визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. Під час оскарження дії або нездійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час стосовно оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим паче слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться у сферу повноважень цих осіб і фактично візьме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК України).
ВИСНОВКИ: ст. 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов'язати прокурора закрити кримінальне провадження прийняте поза межами повноважень слідчого судді.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень слідчого судді, оскарження процесуальних дій, припинення кримінального провадження
