Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 березня 2025 року
у справі № 405/4715/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР
Фабула справи: ухвалою слідчого судді скаргу ОСОБА_6 задоволено частково та зобов`язано уповноважену особу прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 в частині, що стосується можливого замаху ув`язнених ДУ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вбивство заявника.
У задоволенні вимог про зобов'язання посадових осіб прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР по факту вчинення протиправних дій суддею ОСОБА_10 - відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_6 стверджує, що його позбавили права на оскарження судового рішення, оскільки апеляційний суд не переглянув ухвалу слідчого судді, яка не виконується, не виніс свого рішення по суті справи. Вважає, що це відповідно до ст. 409 КПК України є підставою для скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ч. 3 ст. 307 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Водночас Конституційний Суд України своїм рішенням від 17 червня 2020 року № 4-р (ІІ)/2020 визнав неконституційним положення ч. 3 ст. 307 КПК України в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Зі змісту вказаного рішення Конституційного Суду України вбачається, що воно ухвалене з метою забезпечення конституційного права на судовий захист особи, яка звертається до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, Конституційний Суд України зазначив про те, що судовий захист стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, має бути забезпечений під час розгляду цього питання хоча б у двох судових інстанціях.
Висновки: апеляційному оскарженню підлягає ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення особи про кримінальне правопорушення, а не ухвала слідчого судді про задоволення такої скарги.
Ключові слова: гарантії доступу до правосуддя, принцип інстанційності, оскарження дій судді
