Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 червня 2026 року
у справі № 369/19664/24[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо можливості оскарження потерпілим вироку, ухваленого в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м’якість
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та покладено на неї обов'язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК.
Вказане кримінальне провадження розглянуто місцевим судом відповідно до положень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК.
Ухвалою Київського апеляційного суду відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_6 на цей вирок.
ОЦІНКА СУДУ
Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою потерпілого в частині незгоди з призначеним ОСОБА_8 покаранням, суддя-доповідач апеляційного суду не врахував, що вказані потерпілим у скарзі обставини не відносяться до тих обставин, про які зазначено в ч. 2 ст. 394 КПК.
ОСОБА_6 в апеляційній скарзі стверджував про неврахування під час призначення місцевим судом ОСОБА_8 покарання у виді пробаційного нагляду того, що засуджена вчинила кримінальне правопорушення щодо онкохворої особи похилого віку, не вибачилася перед потерпілим та не відшкодувала йому заподіяну матеріальну шкоду, що, на його думку, свідчить про відсутність в ОСОБА_8 щирого каяття.
З урахуванням наведеного Суд вважає, що на стадії прийняття апеляційної скарги суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.
ВИСНОВКИ: апеляційний суд не звернув уваги на те, що потерпілий оскаржив вирок суду першої інстанції, у тому числі, з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через м'якість.
Частина 2 ст. 394 КПК не містить заборони на оскарження вироку, ухваленого в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, з цих підстав, а тому підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з посиланням на ст. 394, 399 КПК у апеляційного суду не було.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, злочини проти власності, спрощене кримінальне провадження
