Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 травня 2026 року
у справі № 155/439/25
Кримінальна юрисдикція
Щодо неправомірності призначення вагітній жінці на момент ухвалення вироку покарання у вигляді обмеження волі
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватою і засуджено до покарання: зач. 1 ст. 190 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців; за ч. 4 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Апеляційний суд ухвалою на підставі ч. 5 ст. 72 КК у строк покарання ОСОБА_8 зарахував строк її тримання під вартою з 14 травня 2024 року по 16 травня 2025 року.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями ч. 3 ст. 61 КК встановлено, що обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.
ВИСНОВКИ: як убачається зі змісту вироку, суд першої інстанції не врахував того, що на момент ухвалення вироку ОСОБА_8 була вагітною, а тому призначаючи їй покарання у виді обмеження волі, суд першої інстанції порушив вимоги ч. 3 ст. 61 КК та застосував закон, який не підлягав застосуванню.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави обмеження волі, кримінально-правові гарантії, правила призначення покарання
