Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 травня 2026 року
у справі № 752/8280/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності в апеляційного суду процесуальної можливості вийти за межі вимог апеляційної скарги прокурора на погіршення становища обвинуваченого і скасувати вирок суду першої інстанції у частині застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного йому покарання з іспитовим строком 2 роки.
Указане кримінальне провадження розглянуто із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду залишив без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями ст. 404 КПК передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч. 1 цієї статті).
Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ч. 2 цієї статті).
питання щодо звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням урегульовано розд. ХІІ КК.
Згідно зі ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3 ст. 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, законодавець чітко відмежовує поняття інституту призначення покарання від поняття інституту звільнення від відбування вже призначеного покарання, які між собою не ототожнюються та врегульовуються різними нормами закону України про кримінальну відповідальність і кримінального процесуального закону.
Зазначене також убачається з положень, передбачених пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 420 КПК, відповідно до яких, з-поміж іншого, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок з підстав:
- необхідності застосування більш суворого покарання (п. 2 ч. 1 цієї статті);
- неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання (п. 4 ч. 1 цієї статті).
ВИСНОВКИ: суд апеляційної інстанції, з огляду на положення, передбачені статтями 404, 405 КПК, був позбавлений процесуальної можливості вийти за межі вимог апеляційної скарги прокурора (на погіршення становища обвинуваченого) і скасувати вирок суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК у частині застосування до [обвинуваченого] положень ст. 75 КК та ухвалити новий вирок з підстави, про яку прокурор у поданій апеляційній скарзі не зазначав.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: виконання вироку, недопустимість погіршення становища обвинуваченого, межі апеляційного перегляду
